Гроші

Раніше, коли в мене була мізерна стипендія і невелика зарплата, алгоритм роботи з грошима був чіткий і зрозумілий - витрачати якомога менше і якомога ефективніше, купувати тільки те, що потрібно. Економити, економити і ще раз економити.
Зараз фінансове становище покраще :), проте я не можу дозволити собі взагалі не рахувати гроші (якщо такі люди взагалі існують).
Відповідно ставлення до грошей стало якесь дивне, воно міняється хвилями: я можу декілька місяців підряд майже нічого не купувати, бо нічого не хочу, або мені нічого не подобається в магазинах, а потім наступає "година Х", мені зриває дах, і за пару днів я можу витратити все накопичене перед тим. Витрачаю як правило на корисні і потрібні речі, але буває і що на якийсь непотреб, який подобається в момент купівлі, а потім лежить без діла і віддається комусь на шару, аби лишень не викидати просто так.
І взагалі відчуваю чогось, що я як осіннє листячко на вітру - сьогодні щось є, на завтра щось є, а післязавтра буде аж післязавтра і до нього ще треба дожити. Перспективу далі 5 років не розглядаю і навіть не можу змусити себе це зробити...
Моя мама весь час накопичувала гроші, збирала їх для чогось, самій неясно для чого, переважно для того, щоб гроші були на "випадок чогось". Проте коли "випадок чогось" прийшов, гроші були безсилі. Вона померла, а ці всі гроші лишились. Я дивилась на них і думала - блін, краще б вона собі, поки була жива, щось купила б, може й зайве, зате радісті б у житті додалося хоч на якийсь момент.
Таке... осінь навіяла.