Націлились в цей раз на Мармароський масив - туди довго добиратись, тож під час триденних вихідних, наприклад, туди не потрапиш, до того ж, це прикордонна зона, треба заздалегідь оформляти пропуск у прикордонників. Ці два фактори сприяють тому, що в Мармароси ходять мало, а відповідно там ДУЖЕ чисто, і дуже мало людей.
 |
| Джерело: 2010.07.07-11_Marmarosy |
Перед походом в Карпатах якраз саме задощило, ми все сподівались на покращення погоди, та й місцеві підбадьорювали - "завтра буде сонце", але так основну частину маршрута й пройшли класичними їжачками в тумані :) Мабуть румуни спеціально напустили хмар, щоб їх не було видно.
Особливого колориту походу додавали прикордонні стовпчики, які періодично виринали з туману - дорога йде просто поруч з ними, по нашій стороні. І взагалі, якось цікаво було усвідомлювати, що ось вона - одна гора чи полонина, а на одній половині її ми можем бути, а на другій - не зовсім.
Коли ми реєструвались в Діловому, прикордонники сказали нам, щоб ми одразу телефонували їм, якщо побачимо двох людей неслов'янської зовнішньості, які нестимуть чорні ящики. Жарти про чорні ящики не давали нам сумувати, ми все вигадували й вигадували, що і як то може бути, аж уже в Києві дізнались.
Ну і ще я багато тексту накатала під фотками.
Публікації
