Відпустка за свій рахунок

Хто не знає, на цьому тижні я у відпустці за свій рахунок. А причину називати не буду, бо це матірне слово з 5 літер, думаю, задовбало не тільки мене.
Кілька тижнів до цієї відпустки у мене були величезні плани на неї - і в лижний похід (нарешті!) сходити, і з ремонтом розібратись, і до деяких лікарів звернутись, і кількох знайомих побачити.
А що ближче до тижня Х, то більше мене брав в свої обійми великий звір Облом і маленьке звірятко Застуда, ну і в результаті наполеонівські плани злякались і втекли. Тому відпустку я проводжу вкрай нетрадиційно для мене, тиняючись по квартирі, зрідка роблячи щось корисне, а переважно нічого не роблячи.
Раніше мені за такі витрачання часу ні на що було дуже соромно, хотілось кудись бігти і терміново щось робити. Та що й казати, і зараз трохи якось теє... ніяково. Але вже не соромно... треба ж колись і в стелю плюватись...
Ось так я вкотре здивувала саму себе, і це дуже добре! :)

Якась така математика

Припустимо, що відношення одної людини до іншої - це прояв деякої функції f, яка залежить від змінних А1...АN, які, в свою чергу, описують різні-різні-прерізні, які тільки можуть прийти і не прийти в голову, характеристики одної людини, другої людини, їхнього оточення та часу, в яких вони живуть, і ще якісь параметри, про які я зараз не подумала, але які мають свою дію.
Припустимо, в даний момент f(A1, ... , AN) = "якесь почуття".
Але ж невідомо, може, ця рівність справедлива лише і тільки при цих А1...АN, або допускає якусь зміну А1...АN, а якоїсь зміни не допускає, або рівність справедлива при переконанні одної (або й обох) людини в тому, що вона з часом змінить щось з А1...АN, або щось з А1...АN протирічить одне іншому і рівність не має сенсу, або...
Ну і не знаю, що я хочу цим сказати.