Мало вміти чути голос розуму одночасно з воланням голосу емоцій (бо часто-густо у людей буває, що за емоціями розуму й не чутно).
Чути і слухати - це різні речі. От нещодавно і вирішила одне питання так, як голос емоцій про це волав, а зараз думаю - правий же розум був, правий! І я ж тоді вже прекрасно розуміла, що він правий, а вчинила все одно емоційно.
Еххх, дівчата ми, дівчата...
Щоправда, в мене є сумніви і щодо прийнятого емоціями рішення, і щодо неприйнятого рішення розуму, і щодо первісного бажаного варіанту. Бо, можливо, вірнішим був би один з інших варіантів, яких теж можна (виявляється!) було придумати не 2, як мені здавалось нещодавно, а значно більше, як я усвідомлюю зараз.
І добре, що я все-таки частково зробила дещо з запланованого - прикрасила великодні яйця новим для себе способом прикрашанням - з нитками і сіточками. Якось одразу стало веселіше на душі :)
А з паскою поки що без варіантів - з магазину, сама пекти боюсь. І сподіваюсь то всьо завтра посвятити навіть :)
Гарних вам Великодніх свят!
Публікації
