Вихідні )

А на полях горить трава...

Невеличка поїздочка Ніжин-Чернігів, трохи весняних фоток.

Молдова на 8 березня

Весняний сезон розпочато!

Думали-думали, куди поїхати на 3 дні на 8 березня, і нарешті надумали - Молдова!
Молдаванський ктулху не хотів нас пускати до себе - на вокзалі в черзі за квитками ми стояли три чи може навіть чотири рази: не було квитків на потрібні поїзди, ми на ходу придумували нові варіанти заїзду-виїзду, ставали в чергу ще раз, і так кілька разів.
В перший же день сталося пару серйозних поломок - один велосипед стає сінглспідом, в другому майже стерті колодки на ві-брейкових гальмах; лив дощ, ми рухались повільнувато; нас протримали на місцевому пропускному пункті пару годин для того, щоб накатати на кожного з нас накази в двох екземплярах про те, що нам офіційно відмовлено в перетині кордону в цьому пункті, бо він місцевий, а не міждержавний. Всі прохання віддати нам паспорти і пустити нас їхати до найближчого міждержавного пункта пропуска не допомогли, важливішими були папірці і страх, що ми подамо на них в суд за не пропускання нас - хоч ми зовсім не вимагали пропускати нас саме тут, лише спитали, чи це можливо.
Ще одна поломка - тріскається рама на одному з велосипедів, може нам справді не треба в Молдову?
І все-таки ми їдемо далі, до Сороки, переправляємся на молдавський берег паромом з великим молдавським і маленьким українським прапорами з видом на фортецю, їмо смачну мамалигу і "трошки м'яса", їдемо по молдаванським монастирям в Косеуці, Руді, Каларашовці, спілкуємся з місцевими жителями, дітьми, монахинями, ставимо свічки, їмо в монастирській трапезній гарний пісний обід, шукаємо римську фортецю і точку дуги Струве, знаходимо галявини підсніжників і пролісків, прекрасний водоспад з гротом і купою глини навколо нього...
Недовго я захоплювалась мужністю дівчини, яка їхала в цій поїздці перший раз на контактах та ще й з майже стертими колодками - мої колодки теж не витримали випробування свіжими молдавськими болотами, і скоро вже я випробовувала нову модель молдаванського гальма - черевиком об заднє колесо. Тут-то я перестала шкодувати, що поїхала на шиповці - проста резина об ботинок пригальмовувалась би значно гірше. Черевики-вібрами стійко трималися, та все-таки здали сантиметрик подошви на пожертву молдавському ктулху.

Фотки тут

Весна, на старт!

Весна прийшла, і потроху вже всі підтягуються на старт: магнолії прокидаються, горобці чепуряться в калюжах, молоді песики обгавкують сорок, сороки дражняться, перелітаючи з дерева на дерево і сідаючи не дуже високо, песики бігають за ними. Котиків в ботсаду не було, певно десь в іншому місці серенади вчать.

Весна-красна!

Гарна штука квіти!

Рекламка

Надибала рекламку в газеті.
Мда.

Ніжин-Батурин

Треба було ото трохи покататися перед триденним виїздом на 8 березня, то поїхали Ніжин-Батурин.
Побачили цікаві красиві церкви-собори в Ніжині, маленький музей Заньковецької в с. Заньки, музей-хутір П. Куліша "Ганнина Пустинь", кілька церков по дорозі, і сам Батурин.
В Батурині за великим парканом і кількома замками гордовито височіє над маленькими ялинками відреставрований палац Розумовського. Всередину палаца ще не пускають - не закінчили роботи, а всередину парка пускають лише по робочим дням. :)
По темному побачили відбудовану цитадель, всередину теж не потрапили - було вже пізно.
Недавно відкритий пам'ятник "Гетьманська слава" на фотографіях з відкриття здавався більшим, ніж є. Цікаво, що жодна з 5 сторінок гуглопошуку на слова "Гетьманська слава" не містить імен 5 гетьманів, які там увіковічнені. А це І.Брюховецький, Д. Многогрішний, І. Самойлович, І. Мазепа, К. Розумовський.