Путивль-Глухів і навколо

Під час деяких попередніх мандрівок, а особливо під час передостанньої поїздки Львівщиною і останньої поїздки Сумщиною, я щось задумалась над тим, що ми, зовсім не релігійні (хоча і не зовсім атеїстичні) люди, їздимо переважно по церквах. Ну воно-то ясно, що поробиш, якщо архітектурне минуле значної території України зосереджено саме в релігійних будівлях, а природні ландшафти, хоч і прекрасні самі по собі, набувають більшої виразності в очах і в кадрі, коли там є якась архітектурна картинка.
А з іншого боку, чи можна отак-от підходити до цієї спадщини, як до просто гарних будівель, просто милуватись-оглядати, можливо, іноді ставити свічку і читати про себе коротку, своїми словами, не канонічну, молитву, не ходячи регулярно до церкви?
В принципі, нас ніде наче не проганяли, в Молдові в монастирях монахині казали, що добре, що хоч так цікавимось релігією, та й батюшки на недавній Львівщині і ще вчорашній поїздці Сумщиною, теж казали якісь свої добрі слова в дорогу.
В будь-якому випадку, давніх церков і монастирів в Україні багато, і добре, що багато з них реставруються і підносяться з руїни.
Трохи фоток можна глянути тут
Сумщина - цікавий регіон, мало трафіку, нескладний і приємний рельєф, гарні краєвиди, історичні місця. От тільки УЗ якось хріново дбає про зручне сполучення з Києвом, і, мабуть, це дається взнаки - туристів малувато.