Вічне передноворічне питання

На вулиці сипле сніг, саме час подумати про новорічні свята. А свята - це також і певні клопоти, зокрема придумування і пошук в магазинах подарунків. І мушу зізнатися: в цьому році у мене з фантазією ну просто неймовірні проблеми. :(
Можливо, вони відбуваються через те, що я не хочу дарувати "аби подарувати".
Купувати в подарунок якісь банальні фігні типу косметичних наборів і непотрібних іграшок-сувенірчіків мені ніколи не хотілося і не хочеться.
Я завжди намагалася придумати щось таке, що було б справді потрібно і корисно конкретній людині. Проте те, що людині справді "потрібно", вона й сама собі, скоріше всього, купить, те, що "корисно", їй може бути геть не потрібно. Тож список розширено також до чогось несподіваного і приємного. Правда, що це може бути, я толком і не уявляю :(
Що подарувати? Як знайти оте "щось", що порадує людину? Ще й в межах бюджету, а також загальноприйнятих уявлень про подарунки - подарунок не повинен зобов'язувати (хоч я особисто, як правило, витрачаю на подарунки для своїх близьких людей більше, ніж це реально дозволяє мені бюджет, та власне і не складаю толком бюджету на це діло).
Спитати в "адресатів" я не можу/не хочу. По-перше, половина з них скаже: "у мене все є і мені нічого не треба", а друга половина промимрить: "нууууу я не знаю, треба подумати" і так нічого і не видасть. По-друге, "замовлений" подарунок - це в принципі просто і чітко і ясно і зручно і вигідно, і це, можливо, нормально для подарунка на День народження, але це не дуже добре для подарунка на Новий рік, коли всі люди, так чи інакше, свідомо чи ні, чекають на якесь, можливо, маленьке і крихітне, диво, несподіваний сюрприз, діда мороза, подарунків, про які ти нічого не знаєш...
Питання вічне, як завжди, "шо дєлать?"?????

What the hell is this?

Вийшла в обід прогулятись Хрещатиком, і не зрозуміла:
1) якого біса ці зірки висять по всій вулиці?
2) що це за прапор і чому він всюди поруч з нашим?

робоче

Колупаю тут на роботі пантони по спот-каналам класичним старим способом і не можу зрозуміти: чому два роки назад це було так важко зробити, що довелось вигадувати мегазбочений спосіб виділення пантона через акробат?... І чому зараз цей власний підхід видається чужим, а той, колись геть незрозумілий старий - такий простим і очевидним?...
Макети ж по суті такі ж...
(не препрессери, не вдумуйтесь в це)

Антикризовий пост

На Київ замість снігів опустилися тумани, вони закривають дальній огляд, і перспектив у кризі теж не видно.
Сьогодні вранці парк Шевченка був дивовижно пустий - жодної людини. Оповитий туманом, невимовно-прекрасний, тихий і спокійний...
Дальня сторона парку сховалась за бризками води в повітрі, і можна більше уваги приділити тому, що ось тут, зовсім поруч, зараз. А те, що там, скоро, колись, можливо - воно мною не контрольоване, і може, не варте й уваги?...
ЗІ
Якщо ця криза викликає СТІЛЬКИ страху, стресів, негативних емоцій, то СКІЛЬКИ їх виникає під час війни, голоду, стихійних лих?...
Може, ми забагато на себе беремо?
ЗІІ
Сьогодні перший день зими, всі на це звернули увагу? :-)

Бажання

Хочу вміти не виконувати своїх обіцянок, бути безвідповідальною, не нервувати на роботі і не боятись звільнення і кризи.
Багато хочу?

Останні кілька вихідних

Давно нічого не писала сюди. Правду кажуть, коли реальне життя насичене - стає не до віртуального.
В робочі дні катастрофічно не було часу :(, і в вихідні його теж не було :)
А зараз просто облом щось писати :-)
Тому - лінки на фотки:
Острог, 8/11
"Взяття Києва - 1943", мототрек Пирогово, 9/11
Каньони Товтр 15-16/11
Івано-Франківськ - Надвірна - Галич 22-23/11
А на наступних вихідних я буду СПАТИ і ТУПО ВТИКАТИ ДОМА, ось! :)

Перші дні останнього місяця осені

Листопад - листо+пад - пора падіння листя. Цю назву точно придумали не в Карпатах, бо 1 листопада все листя лежало на землі і ніжно шурхотіло від дотиків легесенького вітру і наших черевиків.
Гори порадували прекрасною сонячною, теплою і тихою погодою, здається, навіть влітку такого тепла (особливо вночі на хребті) не буває.
В районі Микуличина хребтом йде дуже гарна дорога, гарна для пішоходів і для (увага!) велосипедів :-) на цей раз я вже не думала, як попереднього разу, що велосипедом тут ніяк, навпаки, хотілося озирнутися, знайти його, свого рідного синього коника, і помчати по відносно сухій і твердій грунтовці повз численні хрести, поставлені во славу Господню або в роковини літування на полонині або ще во ім'я чогось...
На місцевій вершинці, г. Костел можна полазити по купі великого каміння або невеликих скель (кому як більше подобається) з соснами, майже Фінляндія! :)
Ягід вже мало, але останні сунички-ожинки-бруснички ми таки змогли познаходити і подоїдати.
Цікавою родзинкою походу стали побачені на протилежньому схилі берези. Берези собі й берези, листя вони скидають останніми, і поодинокі жовті плями видніються то тут то там на схилах. А подеколи навіть утворюють державний герб... :)
Дивіться фотки, мені ліньки їх вибирати і вставляти сюди в текст :)