Напрями генеалогічних занять

Генеалогічні справи часто називають "дослідження родоводу" чи "генеалогічні дослідження". Проте мені здається, що краще було би в таких випадках вживати термін "відновлення родоводу". Дослідження = проведення дослідів - можливе над технічними об'єктами заради вивчення їх поведінки в певних змодельованих умовах. Історичні "дослідження", як ми знаємо, не призводять до гарних результатів. Історію варто не досліджувати, а вивчати, пізнавати, пригадувати, відтворювати, відновлювати. Наша історія, наші корені, наші предки - це те, що ми повинні були б знати, та не знаємо. Хтось забув, хтось загубив, хтось не запам'ятав...
В генеалогічних заняттях можна виділити такі напрямки, як:
• пошук предків;
• пошук всіх представників прізвища в різні часи та в різних місцях, відновлення зв'язків між ними та дослідження історії виникнення прізвища;
• вивчення історії населеного пункта, певної верстви населення, визначної події з життя роду, родового захоплення чи мистецтва (вишивки, родинних пісень, кулінарії...).
Ідеальним є поєднання всіх трьох складових, що створює неповторну всеохоплюючу розповідь про родину. Також, за відсутністю значної кількості інформації часто доводиться обмежуватися лише одним з пропонованих варіантів або комбінувати їх. Як правило, основним напрямом діяльності є перший.
Генеалоги вирізняють два основні види генеалогічних досліджень (не до вподоби мені це слово, та з термінологією хай вже знавці розбираються): висхідне і низхідне.
При висхідному дослідженні відомості збираються про предків тієї чи иншої людини. З цієї людини починають "підніматися по сходинкам" до більш віддалених поколінь.
При низхідному дослідженні починають з найбільш віддаленого з відомих предків і поступово переходять до його нащадків. Такий спосіб дозволяє отримати загальну картину роду, оскільки відображає не тільки зв'язок "предок-нащадок", а й встановлює родинні відносини між теперішніми поколіннями роду (двоюрідні, троюрідні брати й сестри).
Обидва типи досліджень можуть бути чоловічими і змішаними.
Чоловіче висхідне дослідження простежує лінію роду батька. В кожному поколінні, по суті, буде знаходитися по одному предку даної особи.
Змішане висхідне дослідження вказує всіх предків і по чоловічій, і по жіночій лініях. Кількість предків в кожному поколінні подвоюється.
Чоловіче низхідне дослідження враховує всіх нащадків, народжених від чоловіків - представників роду. Нащадки, народжені жінками - представницями роду, належать до инших родів (родів їхніх чоловіків), а тому не вказуються.
Змішане низхідне дослідження стосується всіх нащадків даної особи. В такому дослідженні фігурує не одне прізвище і не один рід.

Як почати відновлювати свій родовід

Якщо Вас цікавить власний родовід, Ви можете звернутися до професійного генеалога, а можете поринути в цю захоплюючу справу самостійно.
В першому випадку слід знати: в українських архівах збереглися не всі документи. Тому якщо вам обіцятимуть якісь гарантовані результати – скоріше всього, щось тут нечисто. Окрім того, генеалогічні дослідження вимагають дуже копіткої праці, тривають достатньо довго, часто потребують виїздів в інші міста до місцевих архівів. Тому питання обсягу і вартості робіт, додаткових доплат варто обговорити з самого початку.
В другому випадку слід приготуватись до того, що процес відновлення власної пам'яті, вивчення історії роду є довгим, складним, захоплюючим і часто нескінченним...
Найпершим кроком є перегляд ВСІХ старих документів: свідоцтв про народження, шлюб, смерть, освіту, паспортів, трудових книжок, посвідчень. Особливу увагу слід звернути на дати, написання імен, місця проживання.
Інформацію старих документів варто продублювати ксерокопіюванням або перенабрати для того, щоб при кожній потребі в даному документі не пошкоджувати його. Старі документи варто зберігати в розгорнутому вигляді в окремому файлі.
Всі фотографії слід ретельно продивитися, уточнити при можливості імена та всю доступну інформацію про зображених на них людей.
Всі документи, виписки з архівів та бібліотек, фотографії варто зберігати в одному місці, виокремлюючи документи, що стосуються певної особи, в файли чи тонкі папки.
Кожен з нас має свої власні спогади про дитинство, проведене найчастіше поруч з бабусями і дідусями (а кому сильно пощастило - з прабабусями і прадідусями). Варто поринути в світ власних спогадів, відшуковуючи найменші деталі. Часто при маленьких онуках старі люди могли говорити те, чого ніколи не говорили своїм дітям. Водночас, треба пам'ятати і про те, що можуть бути і ненавмисні (або і навмисні) спотворення інформації, додання заплутуючих деталей тощо.
По тому варто поговорити з родичами, особливо з людьми похилого віку. Як на мене, найдієвішою є проста розмова "за життя", що починається, як правило, спогадами "а тоді все було не так, як зараз...". Допит на кшталт "Прізвище, ім'я, по-батькові, вік, рід занять..." тільки знітить людину і може навіть викликати небажання щось говорити. Краще провести за розмовою більше часу, дізнатися найцікавіше не на початку розмови, а в кінці її, ніж піти, спіймавши облизня. Запитання варто будувати так, щоб на них не можна було відповісти одним словом.
І зовсім не виключений варіант, при якому з Вами взагалі не захочуть говорити про минуле чи критикуватимуть Ваші заняття: "ото нічого тобі робити?".
Наступний крок пошуку - використання Інтернету: звичайний пошук прізвища по всім пошуковим системам, телефонним та іншим базам даним, словникам і енциклопедіям; пошук інформації про губернію, край, з якого походять предки, на сайтах краєзнавців, місцевих та обласних бібліотек, історичних сайтах. Сміливці можуть написати листа або поспілкуватися по телефону з людьми, що мають однакові з їхніми прізвища – так можна знайти сильно віддалених родичів, або отримати цікаву інформацію, особливо якщо пощастить знайти однофамільця, який теж цікавиться родоводом.
В історичній та інших бібліотеках можна переглянути пам'ятні книжки губерній, алфавітних переліків міщан та інших "адресних книг" наших предків; оповіді про видатних людей краю, різні спогади, історичні книги...

Відновлення "Відновлення"

Колись давно у мене був свій невеличкий сайт, присвячений дослідженню родоводу. Він містив трохи корисної інформації – написані мною статті-поради тим, хто хоче щось дізнатись про своє коріння. Адже свого часу я шукала в Інтернеті роз'яснень з деяких генеалогічних питань, та, проте, знайшла досить мало. Тож я спробувала систематизувати знайдене в Інтернеті та в бібліотеках в невеличкі статті. Жодна з цих статей не була опублікована раніше і не є перекладом статей з інших сайтів.
Сталося так, що безплатний хостинг, на якому той сайт був розміщений, своє існування припинив. На новий хостинг я так і не переїхала – то мені здавалось, що все, чого я хочу – це поміняти дизайн сайту на щось більш нормальне, то я думала, що все добре, але варто було б дописати ті статті, які я планувала написати, а потім і просто інші інтереси стали більш важливими і нагальними. І так кілька років пройшло... Проте інтерес до генеалогії лишився.
І що приємно, цей інтерес є не лише у мене, а й у знайомих і незнайомих мені людей. За пару останніх тижнів я отримала несподівано багато нагадувань: «а де твій сайт? А чого його нема? А чи збереглась десь та інформація?»
Тож вирішила повикладати матеріали з того сайту - хай люди користуються, як кому треба. Потім може і ще щось нове викладатиму (сподіваюсь). Хочеться, звісно, яку-небудь Джумлу вивчити, щоб нормальний красивий сайт зробити, або хоча б Вордпресс для окремого блога… але менше з тим, швидше це зробити можна на Блогспоті, на ось цьому блозі, а ресурси свої я нині економлю.
Так що записи саме з того старого сайту будуть помічені тегами "відновлення" - бо сайт називався "Відновлення роду", а також тегом "родовід", та деякими іншими тегами по змісту.
ЗІ
Я не є професійним генеалогом і не виконую генеалогічних досліджень на замовлення.

Трошки похвастаюсь

Надрукував тут один трошки дивний журнальчик одну статейку про будівництво №1 (воно ж - тунелі під Дніпром), в якій я записана як співавтор :)
Хоча мого в тій статті трошки - редагування загального тексту, фотографії (надрукували не всі), переведення схем і карт з пошарпаного сканованого в нормальний векторний вигляд (з цих 4 маніячних картинок надрукували тільки одну).

І поклікати далі - там стаття.
Ну і принагідно, не пам'ятаю, чи цим хвасталась, але пару років тому журнал "Новинар" брав в мене інтерв'ю з приводу дослідження родоводів, трошки перекрутив, і трошки надрукував.

Поклікати далі - там стаття.
Отакії трошки-крошки.